Ревматоїдний артрит – це важке системне захворювання, яке відрізняється безсимптомним початком і тривалим прогресуванням. Для нього характерне ураження сполучної тканини власними антигенами до білків колагену, при цьому страждають не лише суглоби, а й весь організм. Найчастіше на ревматоїдний артрит страждають жінки молодого та середнього віку.
Найбільше до запального процесу схильні променезап’ястковий суглоб і дрібні суглоби кистей. Це відбувається тому, що складна будова кисті містить велику кількість сухожиль, синовіальних піхв і зв’язок. Дані структури розташовані щільно, притиснуті одне до одного – це сприяє швидкому поширенню запальних і дегенеративних змін.
Всі ці процеси розвиваються повільно, але невпинно (без медикаментозної корекції). Внаслідок цього настає дистрофія і розтягнення стабілізуючого апарату кисті – зв’язок і оболонок дрібних суглобів. На початкових стадіях захворювання пацієнтів починає турбувати ранкова скутість, тугорухливість рук. Надмірне зусилля під час рухів, в свою чергу призводить до вивихів і підвивихів кисті, а потім і її деформації в ліктьовому напрямку (ульнарної). Пальці відхиляються під неприродним кутом в п’ястно-фалангових зчленуваннях. Ульнарная девіація кисті є специфічною ознакою, характерною для ревматоїдного артриту. Раніше цей вид деформації називався “плавник моржа”.
Ульнарна девіація кисті призводить до зниження її сили, порушення міцного захоплення предметів і без своєчасно лікування загрожує інвалідизацією і втратою працездатності. Причиною саме такої специфічної деформації є особливість перебігу РА, при якому є ряд “суглобів-виключень” в дебюті хвороби. Це перший п’ястно-фаланговий суглоб великого пальця кисті та дистальні міжфалангові суглоби пальців.
Раніше при підозрі на РА проводилося рентгенографічне дослідження кисті. Однак цей метод малочутливий до патологічних змін суглобів і м’яких тканин на ранніх стадіях. Магнітно-резонансна томографія променезап’ясткового суглоба і кисті більш інформативніша як для виявлення вже наявних змін, так і для прогнозування подальшого перебігу захворювання та вибору найбільш оптимальної терапевтичної або хірургічної тактики. За допомогою МРТ можна виявити запальний процес ще на доклінічній стадії. На томограмах візуалізуються специфічні зміни: ущільнення синовіальних оболонок суглобів, наявність крайових дефектів кісткової тканини, деструктивні процеси хрящової тканини (витончення, виразки та руйнування), запалення сухожильних піхв. Також МРТ дає можливість уважно дослідити зв’язки, через пошкодження яких виникає ульнарна девіація кисті.
За статистичними даними, встановлення діагнозу РА в перший рік захворювання дає шанс на більш тривалу ремісію. Сучасна діагностика ревматоїдного артриту повинна включати серологічні тести, покликані уточнити імунний статус пацієнта, МРТ суглобів, залучених в патологічний процес, а також дослідження позасуглобових проявів РА в легенях, судинах і нирках. На щастя, в наш час фахівці-ревматологи озброєні усіма необхідними інструментами для найбільш точної оцінки стану хворих на аутоімунні захворювання для їх ефективного лікування.
