Туберкульоз кісток і суглобів – це інфекційне захворювання опорно-рухового апарату, при якому утворюється специфічна гранульома в кістках скелета. Прогресуюче руйнування кісток стає причиною значних порушень рухливості та інвалідизації хворих. 
Найчастіше зустрічається туберкульоз хребта, плечових, колінних і гомілковостопних суглобів. Первинний туберкульоз кісток може тривалий час існувати безсимптомно, і клінічно проявлятися тільки при впливі несприятливих факторів: слабшанні імунного захисту організму, травм, надмірних фізичних навантажень. Інфекційний процес здатний переходити в артритичну фазу, зачіпаючи суглоби та викликаючи їх запалення. Туберкульозний артрит проявляється обмеженням рухливості суглобів, пацієнтів турбує біль, скутість, контрактури. Туберкульоз кісток запускає процеси дистрофії – остеопороз, деформацію кісток і суглобів, м’язову атрофію, зменшення підшкірно-жирового шару. Ці процеси супроводжуються також загальною інтоксикацією, слабкістю, схудненням. Температура тіла підвищується до 38,0 – 38,5 С, погіршується самопочуття внаслідок всмоктування продуктів розпаду тканин в кров.
Коли хвороба прогресує, в осередку ураження формуються казеозний некроз і туберкульозні абсцеси. Можуть утворюватися і вдруге інфікуватися свищі, запускаючи “порочне коло” рецидивів захворювання.
Крім лабораторного виявлення збудника, необхідно візуально оцінити ступінь ураження опорно-рухового апарату патологічним процесом. При туберкульозі хребта МРТ дозволяє визначити рівень і тяжкість компресії спинного мозку, виявити туберкульозний спондиліт. Часто захворювання зачіпає суглоби та МРТ є основним методом обстеження завдяки можливості отримання зображень в різних проекціях і високої контрастності м’яких тканин на знімках. 
Також магнітно-резонансна томографія дозволяє отримувати найповнішу інформацію про стан тканин на різних стадіях захворювання, що допомагає при підборі індивідуальної схеми лікування. За допомогою МРТ діагностують туберкульозний артрит за характерними для нього ознаками – наявністю вогнищ секвестрації, скупчення рідини в порожнині суглоба, проліферації синовіальної оболонки. Томографія уточнює локалізацію і поширеність як кісткової деструкції, так і м’якотканинних змін, виявляє дегенеративні зміни зв’язкового апарату, деструкцію суглобового хряща. Також можуть визначатися субхондральні та внутрішньоепіфізарні кісти з рідким вмістом, специфічні для туберкульозного ураження. При ексудативних формах захворювання можуть виявлятися інтра- і периартикулярні абсцеси.
Рання діагностика кістково-суглобового туберкульозу дозволяє якомога раніше почати лікування та уникнути розвитку грубих деформацій скелета.
Лікування проводиться в спеціалізованих установах: протитуберкульозних диспансерах та санаторіях. Застосовується тривала індивідуальна антибіотикотерапія в поєднанні зі спеціальними місцевими консервативними та хірургічними методами. Завдання фахівців – домогтися повної відсутності туберкульозної інтоксикації та вогнищ активного процесу в інших органах.
При своєчасній і правильно проведеної комплексної терапії є можливість лікування хворого від туберкульозу кісток. Чим раніше пацієнт буде обстежений і приступить до лікування, тим менш вираженими будуть наслідки патологічних змін.
