Через періодичні відключення електроенергії поза графіком, підготовка висновків за результатами МРТ може затримуватися до декількох годин. Дякуємо за ваше розуміння!
АКЦІЯ: з 01.07.2024 до 31.07.2024 знижка на обстеження 250 (!) грн
Новини

Синдром Рейтера – небезпека для суглобів

29 Грудня 2020

Що таке синдром Рейтера?

Це поєднання запальних процесів, що вражають одночасно кілька систем організму: шкіру, очі і опорно-руховий апарат, а саме суглоби. Причиною цього запалення можуть стати кишкові інфекції, а також захворювання, що передаються статевим шляхом. Більше 90% гострих запалень суглобів у молодих чоловіків пов’язані саме з синдромом Рейтера. Крім того, часом страждають і молоді жінки, а також діти, інфіковані під час пологів від заражених матерів.

Важливо відзначити, що не у всіх пацієнтів, які зазнали інфікування, розвивається аутоімунний процес. Синдром Рейтера є генетично детермінованим процесом. За виникнення цього ревматоїдноподібного захворювання відповідає певний ген – HLA-B27. Цей ген зустрічається у 10% людей європейської популяції. Саме цей ген створює для організму індивідуальну схильність до розвитку синдрому Рейтера при контакті імунної системи з бактеріальними збудниками.

Внаслідок яких інфекцій може розвинутися синдром Рейтера?

Інфекційними агентами, в результаті зараження якими розвивається реактивний артрит, виступають:

  • збудники кишкових інфекцій, що передаються харчовим або контактним шляхом: сальмонели, шигели, єрсинії;
  • збудники урогенітальних інфекцій, що передаються статевим шляхом: хламідії, гонококи, мікоплазми.

Як клінічно проявляється синдром Рейтера?

Синдром Рейтера включає в себе велику кількість різних симптомів. Первинною реакцією організму на інфекційне ураження є уретропростатит у чоловіків і цервіцит і сальпінгіт (запалення шийки матки і маткових труб) у жінок. Далі приєднуються запальні захворювання очей: кон’юнктивіт і кератит (запалення слизової оболонки ока і рогівки). Втягується також шкіра і слизова оболонка рота. Через кілька тижнів після цього слабшає імунітет і синдром Рейтера переходить в суглобову форму. Ураження опорно-рухового апарату проявляється реактивним артритом із запаленням суглобових сумок, сухожиль, зв’язок. Найчастіше страждають колінні, гомілковостопні суглоби, суглоби стоп і ахіллове сухожилля. Реактивний артрит виникає гостро, підвищується температура тіла, наростає біль і припухлість суглобів. В подальшому може розвинутися синовіт і деформуючий артрит з обмеженням рухів в суглобі. Для синдрому Рейтера типово несиметричне ураження суглобів знизу вгору, тобто спочатку спостерігається запальний процес в стопі, потім в гомілковостопному і колінному суглобі. Іноді без правильного лікування реактивне запалення доходить до кульшових суглобів, крижово-клубового зчленування і дуговідросткових суглобів.

Імунна атака на суглоби триває близько місяця, потім приходить ранкова скутість і поступова втрата функції суглоба – формування підвивихів, зміна конфігурації стоп, поступова втрата працездатності. Характерною ознакою синдрому Рейтера є підошовний біль, спричинений ахіллотендінітом і артритами п’ястно-фалангових і міжфалангових суглобів стопи.

Які методи допоможуть діагностувати синдром Рейтера?

Крім лабораторного виявлення інфекційних збудників, важливо виявлення патологічних змін суглобів і параартикулярних м’яких тканин методами візуалізації. Залежно від локалізації артриту, пацієнту може знадобитися МРТ колінного, гомілковостопного суглоба, стопи або МРТ ахіллового сухожилля. При магнітно-резонансній томографії діагностуються ознаки запального захворювання суглобів: надмірне скупчення синовіальної рідини, деструкція артикулярного хряща, ерозія суглобових поверхонь, тендиніт і бурсит.

Своєчасна і точна діагностика дозволить правильно оцінити поширення та індивідуальні особливості перебігу захворювання у пацієнта для підбору найбільш ефективних методів лікування.