Це поєднання запальних процесів, що вражають одночасно кілька систем організму: шкіру, очі і опорно-руховий апарат, а саме суглоби. Причиною цього запалення можуть стати кишкові інфекції, а також захворювання, що передаються статевим шляхом. Більше 90% гострих запалень суглобів у молодих чоловіків пов’язані саме з синдромом Рейтера. Крім того, часом страждають і молоді жінки, а також діти, інфіковані під час пологів від заражених матерів.
Важливо відзначити, що не у всіх пацієнтів, які зазнали інфікування, розвивається аутоімунний процес. Синдром Рейтера є генетично детермінованим процесом. За виникнення цього ревматоїдноподібного захворювання відповідає певний ген – HLA-B27. Цей ген зустрічається у 10% людей європейської популяції. Саме цей ген створює для організму індивідуальну схильність до розвитку синдрому Рейтера при контакті імунної системи з бактеріальними збудниками.
Інфекційними агентами, в результаті зараження якими розвивається реактивний артрит, виступають:
Синдром Рейтера включає в себе велику кількість різних симптомів. Первинною реакцією організму на інфекційне ураження є уретропростатит у чоловіків і цервіцит і сальпінгіт (запалення шийки матки і маткових труб) у жінок. Далі приєднуються запальні захворювання очей: кон’юнктивіт і кератит (запалення слизової оболонки ока і рогівки). Втягується також шкіра і слизова оболонка рота. Через кілька тижнів після цього слабшає імунітет і синдром Рейтера переходить в суглобову форму. Ураження опорно-рухового апарату проявляється реактивним артритом із запаленням суглобових сумок, сухожиль, зв’язок. Найчастіше страждають колінні, гомілковостопні суглоби, суглоби стоп і ахіллове сухожилля. Реактивний артрит виникає гостро, підвищується температура тіла, наростає біль і припухлість суглобів. В подальшому може розвинутися синовіт і деформуючий артрит з обмеженням рухів в суглобі. Для синдрому Рейтера типово несиметричне ураження суглобів знизу вгору, тобто спочатку спостерігається запальний процес в стопі, потім в гомілковостопному і колінному суглобі. Іноді без правильного лікування реактивне запалення доходить до кульшових суглобів, крижово-клубового зчленування і дуговідросткових суглобів.
Імунна атака на суглоби триває близько місяця, потім приходить ранкова скутість і поступова втрата функції суглоба – формування підвивихів, зміна конфігурації стоп, поступова втрата працездатності. Характерною ознакою синдрому Рейтера є підошовний біль, спричинений ахіллотендінітом і артритами п’ястно-фалангових і міжфалангових суглобів стопи.
Крім лабораторного виявлення інфекційних збудників, важливо виявлення патологічних змін суглобів і параартикулярних м’яких тканин методами візуалізації. Залежно від локалізації артриту, пацієнту може знадобитися МРТ колінного, гомілковостопного суглоба, стопи або МРТ ахіллового сухожилля. При магнітно-резонансній томографії діагностуються ознаки запального захворювання суглобів: надмірне скупчення синовіальної рідини, деструкція артикулярного хряща, ерозія суглобових поверхонь, тендиніт і бурсит.
Своєчасна і точна діагностика дозволить правильно оцінити поширення та індивідуальні особливості перебігу захворювання у пацієнта для підбору найбільш ефективних методів лікування.
