Епікондиліт ліктьового суглоба, також званий «ліктем тенісиста» – хворобливий стан, викликаний надмірними навантаженнями на ліктьовий суглоб.
Симптоми частіше за все не з’являються різко, а розвиваються поступово. У більшості випадків виникає легка хворобливість, яка плавно посилюється протягом тижнів та місяців. Загальні ознаки та симптоми епіконділіта включають:
Симптоми часто поглиблюються при активності м’язів передпліччя, наприклад, при підтягуванні та віджиманні, грі в теніс, повороті гайкового ключа, рукостисканні чи при статичному навантаженні.
Ліктьовий суглоб – місце з’єднання трьох кісток: плечової, ліктьової і променевої. Ці кістки міцно з’єднані численними зв’язками, формуючи капсулу суглоба. Кісткові виступи на зовнішній та внутрішній сторонах ліктя називаються відповідно латеральний та медіальний надмищелок. Від цих структур беруть свій початок сухожилля м’язів передпліччя, які поступово переходять в м’язи.
При епікондиліті відбувається запалення або мікророзриви сухожиль, що з’єднують м’язи передпліччя з зовнішньої або внутрішньої сторони ліктьового суглоба. Також відбувається тертя м’язів о кісткові нерівності. М’язи та сухожилля передпліччя пошкоджуються від надмірного використання – повторення одних та тих же рухів знову і знову.
Більшість людей, що мають епікондиліт, знаходяться у віці від 30 до 50 років, хоча будь-хто може отримати травму, якщо у нього є фактори ризику. У таких видах спорту, як теніс, неправильна техніка і невідповідне спорядження можуть бути факторами ризику.
Але епікондиліт буває не тільки у спортсменів. Малярі, сантехніки також схильні до виникнення цієї недуги. Дослідження також показали, що водії і кухарі хворіють частіше, ніж решта населення. Вважається, що повторення певних рухів і підняття важких предметів, необхідні в цих заняттях, призводять до травм.
Епікондиліт може виникати без будь-яких визнаних повторюваних травм. Це явище називається «ідіопатичним» бо викликано невідомою причиною.
Після опитування та огляду лікар може порекомендувати додаткові тести, щоб виключити інші можливі причини болю в лікті.
Електроміографія (ЕМГ) допомагає виключити компресію нерва. В області ліктя проходить багато нервів, і симптоми їх здавлення аналогічні симптомам епіконділіта.
Магнітно-резонансна томографія (МРТ) дозволяє отримувати зображення м’яких тканин тіла, включаючи м’язи та сухожилля, що дозволяє найбільш точно діагностувати епікондиліт. МРТ призначають для того, щоб визначити ступінь пошкодження сухожилля або виключити інші травми.
Ознаками тендіноза і розриву сухожилля загального розгинача на МРТ є аномальна морфологія та інтенсивність сигналу, а саме:
Якщо за результатами МРТ є перераховані вище зміни, але симптомів епіконділіта немає, то випадок може бути віднесений на рахунок субклінічного діагнозу або ранньої дегенерації сухожилля.
