Діагностика суглобів і операції на них завжди лякають пацієнтів. Коли пару десятків років назад хірургічне втручання було завжди відкритої форми, дійсно нерідко виникали післяопераційні ускладнення. Однак у наш час медики застосовують принципово інший метод – артроскопію. Артроскопія: що це таке, кому необхідна і чи можна замінити цей метод неінвазивною діагностикою – читайте у статті нижче.
Артроскопія – це малоінвазивна методика операції на суглобі з застосуванням ендоскопічної техніки. Застосовується в ортопедії і травматології і є найбільш популярним методом оперативного втручання сьогодні.
Лікар через два мініатюрних проколи вводить в необхідну зону ендоскоп з міні-камерою. Вона передає на великий монітор багаторазово збільшене зображення оперованого суглоба.
Артроскопія буває діагностичною та оперативною, але, по суті, ці види можуть поєднуватися під час проведення процедури. Адже оптика дозволяє розглянути суглоб зсередини і зовні, поставивши точний діагноз. А коли джерело проблем знайдено, лікар може відразу ж провести подальші процедури – наприклад, зробити біопсію, відкачати рідину, зшити розірваний хрящ, видалити ділянку пошкоджених тканин і т.д.
Операція виконується під анестезією і займає від 30 до 60 хвилин. Реабілітація проходить набагато швидше, ніж після відкритої операції. Однак все одно відновлення займає час – зазвичай не менше тижня.
Направити на артроскопію пацієнта має право тільки лікар.
Діагностична артроскопія може підтвердити такі діагнози:
Показаннями до артроскопії можуть стати сильні болі в суглобі, обмеження рухливості (іноді повне), травми (у тому числі і спортивні).
Артроскопія може бути проведена на колінному, кульшовому, плечовому, ліктьовому і гомілковостопному суглобах.
При оперативної артроскопії можуть бути виконані біопсія, шов меніска, видалення вільних тіл хондроматозного та кістково-хрящового характеру, артропластика, фіксація хрящових фрагментів, сіновектомія, стабілізація надколінка, відновлення пошкоджених зв’язок.
В результаті оперативної артроскопії можна зменшити або зовсім прибрати біль, ліквідувати набряклість (внаслідок відкачування рідини в суглобі), повернути рухливість кінцівок.
Часто до діагностичної артроскопії (а іноді і замість) лікар-ортопед або травматолог попередньо дає направлення на магнітно-резонансну томографію.
Це цілком виправданий крок, адже артроскопія в будь-якому випадку більш травматична і болюча, ніж неінвазивний метод дослідження.
При цьому сучасні апарати МРТ, створені спеціально для обстеження суглобів, практично не поступаються (в більшості випадків) діагностичним можливостям артроскопії.
Так, дослідження вчених показали високу чутливість МРТ для обстеження позасуглобових зв’язок колінного суглоба. При цьому для обстеження внутрішньосуглобових зв’язок артроскопія все ж підходить краще.
Відмінно себе зарекомендувало МРТ для оцінки післяопераційних результатів. Також МРТ – відмінний метод визначити патології менісків і пошкоджень кісткових тканин.
Однак в будь-якому випадку рішення про методи діагностики повинен приймати лікар на основі анамнезу хворого і загальної клінічної картини. Іноді лікарі вважають доречним провести спочатку МРТ, а потім і артроскопію.
Якщо помічаєте у себе перші ознаки захворювань суглобів (будь-які неприємні симптоми), не відкладайте візит до профільного лікаря! Бережіть себе!
