Професійні травми футболістів. Сучасна діагностика

Футбол – це не тільки найпопулярніший вид спорту, за яким спостерігає весь світ, а й один з найнебезпечніших. Серйозному травмуванню схильні і професійні футболісти, і любителі. Молоді 18-20 річні спортсмени часто отримують ушкодження через недосвідченість і в силу ще не остаточно сформованого міцного зв’язкового апарату. Зіткнення гравців або випадкові невірні рухи можуть призвести до отримання важких травм. А відсутність своєчасної правильної діагностики та лікування – до розвитку ускладнень, зниження рухових функцій, інвалідизації гравців.

Травми футболістів та їх види:

Найбільше всього травмуванню схильні колінні і гомілковостопні суглоби. Це відбувається від ударів по нижніх кінцівках під час гри, приземлення з прокручуванням ноги або різких зупинок.

Ось найчастіші види травм футболістів:

• Розриви або розтягнення зв’язок, стабілізуючих колінний суглоб. Ці зв’язки туго натягнуті, щоб попереджати зміщення суглоба і тому їх пошкодження є дуже болючим і небезпечним станом. У більшості випадків страждає передня хрестоподібна зв’язка. Вона запобігає рух гомілки вперед по відношенню до стегна. Її розрив відбувається від удару по коліну, або при скручуванні колінного суглоба під час приземлення на ногу. Травми ж медіальної колатеральної зв’язки часто відбуваються під час скручування гомілки.
• Розрив медіального меніска – хрящового прошарку між суглобовими поверхнями стегнової і великогомілкової кістки. Меніск амортизує поштовхи і розподіляє навантаження на коліно. Медіальний меніск, на відміну від латерального, прикріплений і до суглобової капсулі, і до самої великогомілкової кістки. Це робить його менш рухливим, і частіше призводить до розриву меніска при навантаженні на ногу з ротацією гомілки. Ця травма часто поєднується з розтягуванням колінних зв’язок.
• Деформація підколінного сухожилля, що виникає при надмірному повороті стопи всередину.
• Пошкодження м’язів гомілки відбувається під час подачі м’яча, швидкого бігу. При цьому ушкоджуються також судини і нервові волокна гомілки. Встановити розрив литкового м’яза можна виключно за допомогою магнітно-резонансної томографії.
• Розрив зв’язок гомілковостопного суглоба – така травма може повторюватися неодноразово в одного спортсмена. Найчастіше пошкоджуються бічні зв’язки щиколотки, внаслідок чого виникає інверсія стопи. Також при різкому скручуванні або підвертанні стопи всередину, страждають передня і задня таранно-малогомілкові зв’язки. Такі травми футболістів мають довгострокові наслідки у вигляді відшарування хряща на куполі таранної кістки.

Травми футболістів та їх діагностика

При отриманні спортивної травми в першу чергу потрібно негайно звернутися до фахівців для надання першої допомоги і проведення необхідних обстежень. Золотим стандартом діагностики пошкоджень опорно-рухового апарату є магнітно-резонансна томографія. Тільки цей вид обстеження дозволяє візуалізувати і м’які, і хрящові, і кісткові тканини. Отримання тривимірних зображень дає можливість повністю оцінити стан м’язів, суглобів, зв’язок і встановити, чи супроводжується травма пошкодженням судин і нервів. Крім основної травми, МРТ дозволяє діагностувати додаткові пошкодження і визначитися з показаннями для оперативного втручання та його необхідними обсягами.

Травми футболістів та їх реабілітація

Швидкість відновлення залежить від своєчасної діагностики та правильного лікування. Травми футболістів вимагають довгострокової реабілітації з підбором вправ і фізіопроцедур, спрямованих на зміцнення м’язів і зв’язок. Найголовніше – не допускати повторення спортивної травми, формування звичних вивихів суглоба і вторинного пошкодження зв’язкового апарату.

Травми футболістів та їх профілактика

– користуватися щитками для захисту гомілок;

– носити спеціальне взуття, на підошвах якої – шипи;

– грати на м’якій не слизькій поверхні;

– робити розминку для розігрівання м’язів перед кожною грою;

– повністю проходити реабілітацію після травм і поступово повертатися до навантаження.