Німота кінцівок викликає некомфортні відчуття, з якими, напевно, стикалася кожна людина. Зазвичай воно супроводжується колючими відчуттями в руках і ногах, а також почуттям «мурашок», що бігають.
Найчастіше таке трапляється якщо довго сидиш або лежиш на одній із кінцівок. У такому разі не варто переживати, тому що оніміння проходить само собою і не завдає шкоди здоров’ю. Але бувають випадки, коли оніміння кінцівок, яке супроводжується «мурашками», затягується і починає завдавати дискомфорту. Таке явище називається парестезією. Нижче розберемося в факторах розвитку парестезії та за допомогою яких методів діагностики можна її виявити.
Раніше ми з’ясували, що в нормі парестезія виникає, коли одна з частин тіла перебуває в положенні протягом певного часу. У нормі кровообіг відновлюється, і парестезія проходить. Якщо ж кінцівки німіють все частіше без видимих причин, то це привід для звернення до лікаря і проходження діагностичного обстеження.
Основні фактори розвитку парестезії:
– ушкодження нервів мимовільним шляхом;
– доброякісні утворення;
– хвороби, що вражають нервові закінчення;
– недостатня кількість вітамінів в організмі.
При парестезії дратуються та ушкоджуються нервові сплетення. Крім цього, дане явище може бути відповідною реакцією на ураження у спинному та головному мозку.
Відповідно до локацій епіцентрів ушкодження в організмі причини оніміння в руках та ногах відрізняються.
Руки німіють з таких причин:
– захворювання шийного відділу хребця;
– запальні процеси у м’язах шиї;
– поганий кровообіг у судинах, які живлять головний мозок;
– недостатня кількість кальцію в організмі людини;
– аутоімунне захворювання.
Ноги німіють з таких причин:
– оперативне втручання в спинний мозок;
– захворювання, що вражають хребет;
– розсіяний склероз;
– порушення кровообігу.
Але іноді оніміння викликається утвореннями в суглобах або м’яких тканинах кінцівок і при підозрі на ці причини лікар може призначити МРТ кінцівок.
За умови, що пацієнт відчуває симптоми, що вказують на парестезію, варто негайно звернутися до лікаря-невролога, який призначить необхідну діагностику та розпише подальше лікування.
Сьогодні одним із найсучасніших та високоінформативних методів дослідження при парестезії вважається МРТ. За допомогою магнітно-резонансної томографії можна детально розглянути хребет, головний та спинний мозок, запальні процеси у суглобах, новоутворення, що допоможе у подальшій постановці діагнозу.
Додатково можуть призначити такі види діагностики, як:
– ЕКГ;
– доплерографія судин;
– електроенцефалографія;
– електронейроміографія;
– реовазографія;
– лабораторна діагностика.
Виходячи з цього, варто відзначити, що відкладати візит до лікаря небажано – чим раніше буде діагностовано захворювання, тим менший шанс розвитку хвороби.
