Синовіальний хондроматоз (також званий синовіальним остеохондроматозом) – це рідкісне доброякісне захворювання, що вражає синовіальну оболонку – тонкий шар тканини, що вистилає суглоби. Синовіальний хондроматоз може виникнути в будь-якому суглобі тіла, але частіше за все виникає в колінному суглобі.
Хоча це захворювання не є злоякісним, воно може привести до серйозного пошкодження ураженого суглоба і, в кінцевому підсумку, до остеоартриту. Раннє лікування синовіального хондроматозу важливо для полегшення симптомів хвороби та запобігання подальшого пошкодження.
Здорові суглоби покриті суглобовим хрящем, який допомагає кісткам плавно ковзати один по одному під час руху. Суглоб оточують товсті смуги тканини, утворюючи навколо капсулу, яка скріплює його. Внутрішня поверхня суглобової капсули вистелена тонкою мембраною, званою синовіальною оболонкою. Синовіальна оболонка виробляє рідину, яка змащує суглоб.
При синовіальному хондроматозі відбувається розростання синовіальної оболонки та утворення вузликів розміром від кількох міліметрів до кількох сантиметрів. Ці вузлики можуть іноді відриватися від місця свого виникнення і мігрувати всередині суглоба.
Синовіальна рідина живить ці хрящові утворення, і вони можуть рости, кальцифікуватися (укріплятися) або костеніти. Коли це відбувається, вони можуть вільно переміщатися всередині суглобової щілини та цим пошкоджувати гладкий суглобовий хрящ, що покриває суглоб, що призводить до остеоартриту. В результаті хрящ зношується і стирається, а переміщення кісток по цій відкритій поверхні суглоба стає болючим.
У важких випадках синовиального хондроматозу пухкі тіла можуть вирости досить великими, щоб зайняти всю суглобову щілину або проникнути в сусідні тканини.
Точна причина виникнення синовиального хондроматозу невідома. Симптоми з’являються спонтанно і найчастіше зустрічаються у пацієнтів у віці від 30 до 50 років. Чоловіки уражаються вдвічі частіше, ніж жінки.
Найбільш часті скарги при синовіальному хондроматозі аналогічні таким при остеоартриті. Вони включають біль, набряк і обмежений діапазон рухів в ураженому суглобі. Інші ознаки та симптоми можуть включати накопичення рідини в суглобі, скрип, скрегіт або тріск під час руху. Іноді можна промацати вузлики в суглобах, прилеглих до шкіри, таких як колінні, гомілковостопні та ліктьові суглоби.
Важливо якомога раніше звернутися до лікаря для лікування синовиального хондроматозу, щоб полегшити хворобливі симптоми та запобігти прогресуванню остеоартриту в суглобі.
Для визначення цього захворювання і відмінності його від остеоартриту необхідно провести додаткові обстеження: рентгенограму, МРТ або КТ.
Рентгенівські промені дозволяють отримувати зображення щільних структур, наприклад, кісток. Більш великі внутрісуглобні тіла зазвичай кальцифіковані і їх видно на рентгенівському знімку. Більш дрібні та пухкі утворення, а також не кальцифіковані та не окостенілі тіла можуть не проявитися.
МРТ – золотий стандарт діагностики хондроматозу, тому, що дозволяє побачити навіть найдрібніші та м’які утворення, які не помітні на рентгенограмі та КТ.
Крім виявлення пухких тіл, візуалізуючи обстеження також можуть допомогти вашому лікареві визначити, чи є у вас які-небудь додаткові відхилення, такі як надмірна рідина в суглобі або ознаки остеоартриту (звуження суглобової щілини та кісткові нарости).
Під час лікування ваш лікар також буде стежити за суглобом на предмет прогресування або виникнення ускладнень. Ступінь пошкодження суглоба впливатиме на ймовірність розвитку остеоартриту.
