Хвороба Кеніга – це некротичне ураження суглобових поверхонь кісток, при якому страждає функція суглоба. Найчастіше страждають молоді люди, в основному чоловіки, які виконують важку фізичну роботу або займаються важкою атлетикою. Серед жінок ця патологія може зустрічатися у танцівниць. Це хронічне захворювання, що розвивається дуже повільно, але веде до незворотних наслідків для рухової функції людини.
Внаслідок перевантажень або інших причин порушення кровообігу в епіфізах (кінцевих відділах кісток) формується вогнище асептичного некрозу. Ці омертвілі кісткові маси відокремлюються і вибиваються в порожнину суглоба, порушуючи його нормальну конфігурацію і біомеханічну взаємодію. Лікарі описують цю патологію як «розсікаючий» або «розшарувальний» остеохондрит незапальної природи.
Найпоширеніша локалізація клиноподібної остеохондропатії – це колінний суглоб, його поразка зустрічається у 85% випадках. Решта 15% – це остеохондрит кисті, ліктьового або гомілковостопного суглоба. При цьому процес може носити як односторонній, так і двосторонній характер рівною мірою.
Захворювання починається дуже повільно і непомітно, з’являються болі, що тягнуть в суглобі після сильних фізичних навантажень, пацієнт починає зрідка помічати припухлість суглоба, невелике обмеження рухливості, кульгавість. Потім, під час якогось незвичного або занадто різкого руху у пацієнта виникає дуже сильний біль в суглобі, при цьому кінцівка залишається у фіксованому положенні під кутом – і її не виходить ані зігнути, ані розігнути. Це симптом утиску внутрішньосуглобової миші – відшарованої ділянки хряща суглобової поверхні. Через деякий час біль проходить і відновлюється нормальна конфігурація суглоба, однак цей тривожний симптом ні в якому разі не можна залишати без уваги і звернутися до фахівця – травматолога або ортопеда.
Без своєчасного лікарського втручання остеохондропатія може привести до звуження суглобової щілини, появи кісткових розростань, деформуючого остеоартрозу та часткової або повної втрати функції ураженого суглоба. Крім цього, розшарування хряща суглобової поверхні та омертвіння ділянки епіфіза може призводити до утиснених, вбитих або вклиненних епіфізарних переломів кісток кінцівок.
Раніше, до широкого поширення магнітно-резонансної томографії це захворювання діагностувалося рідко, проте сучасні методи дослідження дозволяють точно визначити вид ураження суглоба.
Крім хвороби Кеніга, внутрішньосуглобові вільні тіла можуть також утворитися в результаті внутрішньосуглобового перелому, якщо кісткова ділянка, що покрита хрящем, «відіб’ється» від суглобової поверхні та потрапить у порожнину суглоба. При проведенні МРТ можна з’ясувати наявність відшарування хряща, остеосклероз або некроз епіфізів, визначити стадію розсікаючого процесу, диференціювати травматичні, запальні та асептичні перевантажувальні зміни. Діагностика цих захворювань та станів має важливе практичне значення, адже підхід до лікування всіх перерахованих вище можливих причин суглобного болю різний. Тільки якісна візуалізація всіх компонентів суглоба дозволить визначити точну причину болю в суглобі, від чого буде залежати і тактика лікування.
