Це захворювання сухожильного апарату, при якому пацієнт відчуває клацання під час розгинання пальця. Цей звук подібний натисканню на курок. При цьому важливо розрізняти клацання і хрускіт. Хрусткі звуки видають суглоби здорових людей, коли при розтягуванні суглобової капсули в порожнині суглоба утворюються бульбашки азоту і вуглекислого газу. Це називається кавітацією і не призводить до патології опорно-рухового апарату. Клацаючий же звук повинен викликати настороженість, адже він свідчить про наявність захворювання: стенозуючого тендовагініту, лігаментиту, синовіїту. У нормі, при розгинанні пальця, сухожилля м’язо-згинача пальця входить в сухожильну піхву (канал), яка забезпечує його ковзання. Якщо сухожилля або канал деформовані, запалені, відбувається опір нормальному руху. Саме в момент подолання сухожиллям вузької, щодо його товщини, ділянки і відбувається клацання. Клацаючий палець ще називають хворобою Нотта – на прізвище дослідника патологій кисті, який описав цей стан.
Найчастішою причиною є порок розвитку кільцеподібної зв’язки. У цьому випадку обмеження рухів пальця можна помітити ще в дитячому віці. Якщо сухожилля виростає швидше, ніж зв’язка, з’являється перешкоджання вільному входженню сухожилля в канал. Це відчувається, як пружний опір розгинання пальця. Клацання чути під час подолання вузької ділянки каналу кільцеподібної зв’язки.
Також стенозуючий лігаментит входить в групу професійних патологій. Він формується, якщо робота пов’язана з тривалим статичним навантаженням на пальці та кисть.
Перевантажують сухожильно-зв’язковий апарат закрійники тканин, гравери, зварювальники, каменярі, водії важкої сільськогосподарської техніки. Мікротравматизація призводить до запалення і деформації сухожильної піхви, куди повинно проходити сухожилля. Воно, в свою чергу, також потовщується в місці тертя і через деякий час вже зовсім не може увійти в канал. Палець «замикається» в зігнутому положенні, пацієнт відчуває біль. Стає неможливо виконати ні згинання, ні розгинання. Це небезпечно формуванням згинальної контрактури міжфалангового суглоба та втратою можливості повноцінного руху кисті.
Також клацаючий палець з’являється у пацієнтів, які страждають на цукровий діабет, ревматоїдний артрит, подагру.
При появі клацання при розгинанні, обмеження і хворобливості руху пальця, набряку суглоба необхідно негайно звернутися до лікаря. Ні в якому разі не можна чекати остаточного «замикання». Правильно встановити діагноз допоможе магнітно-резонансне обстеження кисті. Цей безпечний і сучасний метод дасть повноцінну інформацію про систему зв’язок і сухожиль. Візуалізація просто незамінна, якщо ситуація вимагає оперативного втручання. Якісні пошарові зображення і знімки в різних проекціях допоможуть хірургам встановити не тільки місце розташування патології, а й вираженість запалення, деформації, індивідуальні розміри структур.
Профілактика стенозуючого лігаментиту для людей, чия робота пов’язана з надмірним навантаженням на пальці і кисть, полягає в дотриманні гігієни праці. Якщо з’являються симптоми захворювання, обов’язково треба вчасно діагностувати патологію і вжити заходів. На початкових стадіях ефективне фіксування пальця в розігнутому стані, фізіотерапевтичні процедури, прийом протизапальних препаратів. Іноді необхідна хірургічна операція для усунення опору розгинанню пальця – усічення кільцеподібної зв’язки або розширення сухожильного каналу.
